13-15 вересня 2019 року у рамках проекту «Удосконалення методів та інструментів політології в Україні: вплив університетів країн Вишеградської четвірки» відбулась серія теоретичних і практичних воркшопів з проблем методів та інструментів політології
Проект і воркшопи в його рамках фінансуються Міжнародним Вишеградським Фондом. В ролі експертів у роботі воркшопів працювали представники партнерських інституцій з країн Вишеградської групи та України. Учасниками воркшопів стали викладачі, докторантський і аспірантський склад кафедри політології (виконавець проекту) й інших кафедри, які займаються проблематикою політичної науки в різних містах Україні.
Серію теоретичних і практичних воркшопів відкрили координатор проекту Віталій Литвин (доцент кафедри політології, доктор політичних наук), завідувач кафедри політології Анатолій Романюк (професор кафедри політології, доктор політичних наук), а також проректор Львівського національного університету імені Івана Франка.
Першим експертом воркшопів був Роберт Альберскі, доктор наук, доктор габілітований, професор, директор Інституту політичних наук Вроцлавського університету. Він виступив із доповіддю «Методологічні підходи до дослідження політичних систем. Інструментарій дослідження політичної реклами». Увагу воркшопу було головно сфокусовано на сучасних інструментах аналізу політичних систем і політичної реклами. Наголос було зроблено на трьох методологічних підходах, а саме, на теорії акторських мереж, методології корпусної лінгвістики та методології семіометрії. У ході воркшопу: окреслено базові функції політичної реклами; розглянуто вимірювальні переваги політичної реклами для політичних акторів; проаналізовано роль інтернету та соціальних мереж у виборчих кампаніях і політичній конкуренції; визначено особливості та напрями професіоналізації політичної реклами; озвучено потребу оновлення методологічного й інструментального апарату дослідження політичної реклами в різних політичних системах.
Другим експертом воркшопів була Джоанна Козєрська, доктор наук, асистент Інституту політичних наук Вроцлавського університету. Вона представила доповідь на тему «Методологічні підходи до вивчення політичних кампаній. Інструментарій дослідження виборів і виборчих кампаній». Ціллю воркшопу було представити сучасне розуміння сутності виборів і функцій, які вони виконують, але найперше показати виборчу кампанію як явище, без якого не може функціонувати сучасна демократія. Доповідь була сфокусована на таких рубриках, як: вибори та їхні функції; шляхи визначення виборчих кампаній; типологія виборчих кампаній; тривалість виборчих кампаній; інструменти і загрози сучасних виборчих кампаній (у тому числі на прикладі країн Вишеградської групи й інших країн Центрально-Східної Європи). Констатовано, що сьогодні професійна виборча кампанія не може функціонувати/не функціонує без інструментів політичного маркетингу, які потрібно адаптувати до масштабів виборчої діяльності.
Третім експертом воркшопів був Міхал Цірнер, доктор наук, доцент Інституту політичних наук Пряшівського університету. Його доповідь на тему «Класичні та сучасні підходи до вивчення політичних ідеологій та державної політики». У першій частині доповіді увагу було зосереджено на класичних дихотоміях до дослідження місця політичних ідеологій у рамках реалізації різних типів державної політики (головно демократичної та недемократичної), в тому числі крізь призму країн Центрально-Східної Європи. Зокрема, було прослідковано вплив різних типів політичних ідеологій та державної політики на оформлення ролей політиків і державних службовців. У другій частині доповіді, натомість, додатково проаналізовано соціально-економічні чинники й ризики, які детермінують політичні ідеології в рамках державної політики. При цьому, наголос було зроблено на ризики корупції в рамках різних варіантів поєднання політичних ідеологій і державної політики. На цій підставі було здійснено спробу переосмислення сутності держави на сучасному етапі розвитку політичних ідеологій. Загалом аргументовано, що конкретні політичні ідеології не є домінуючим в управлінському, організаційному, маркетинговому та інших підходах до дослідження державної політики.
Четвертим експертом воркшопів була Наталія Марадик, доктор наук, доцент Інституту політичних наук Пряшівського університету. Вона представила матеріал на тему «Інструментарій дослідження партійних систем у країнах В4 та інших країнах ЦСЄ. Глобальні процеси та транскордонне співробітництво: методи аналізу». У першій частині доповіді увагу було сконцентровано на феномені політичного плюралізму як магістрального рушія і трансформації, і дослідження партійних систем у країнах Вишеградської групи, зокрема в рамках їхньої соціальної трансформації. При цьому, порушено проблематику основних чинників, які впливають на формування партійних систем в країнах аналізованого регіону, зокрема логіки процесу перетворень, вибору форми врядування і виборчої системи; соціальних і політичних відмінностей. Відтак було зроблено спробу створити дослідницьку модель, з допомогою якої можна здійснювати аналіз еволюції партійних структур в умовах трансформації. У другій частині воркшопу наголос зроблено на феномені транскордонного співробітництва як перспективної форми розвитку міжнародних, регіональних і місцевих відносин в країнах Вишеградської групи. З огляду на це, проаналізовано особливості різних форм транскордонного співробітництва, параметри його дослідження та очікувані наслідки, зокрема для країн Вишеградської групи та України.
П’ятим експертом воркшопів була Андреа Шмідт Гал Золтанне, доктор наук, доцент кафедри політології та міжнародних досліджень Печського університету. Темою її доповіді були «Інструменти дослідження політичних транзитів. Методологічні підходи до вивчення фінансів у політології». У першій частині воркшопу було представлено теоретичне тло дослідження заданої теми, зокрема сутність, природу та чинники трансформацій, в тому числі в країнах Центрально-Східної Європи (головно в Угорщині). У другій частині доповіді наголос було зроблено на дослідженні політичних трансформацій крізь призму соціальної структури та економічного розвитку тих чи інших держав, зокрема як не завжди лінійних процесів. Нарешті, у третій частині воркшопу експерт проаналізувала та поінформувала учасників про реальні особливості транзиту в країнах Вишеградської групи, зокрема про: історичну спадщину трансформацій, соціалістичну економіку як шлях до трансформацій, моделі та суб’єкти трансформацій, феномен кризи перерозподілу ресурсів, особливості геоекономіки Центрально-Східної Європи, реальні ризики та позитиви від процесів інтеграції країн аналізованого регіону в ЄС.
Шостим експертом воркшопів був Анатолій Романюк, доктор наук, доктор габілітований, професор, завідувач кафедри політології Львівського національного університету імені Івана Франка. Він виступів із доповіддю на тему «Методологічні основи виборчих досліджень. Теоретичні та практичні аспекти проведення виборчих кампаній». У ній дано відповідь на питання про те, що слід відносити до категорії виборчих досліджень і якими вона бувають. Зокрема, наголос зроблено на: дослідженні настроїв/вподобань громадян з сепарацією за різними критеріями (регіон, вік, стать, тип поселення тощо); аналізі політичних партій та політичних акторів; вивченні особливостей та загроз, детермінованих застосуванням певного типу виборчої системи. Детальну увагу приділено: значенню соціологічних досліджень; параметрам кількісних характеристик партійних систем; прикладам електоральних досліджень у певних міжнародних проектах. Серед них експерт зупинився на проектах «World Values Survey» та «Comparative Study of Electoral Systems». Окреме місце приділено польовому досліду проведення виборчих досліджень у періоди електоральних кампаній.
Нарешті, сьомим експертом був Михайло Зарічний, доктор наук, доктор габілітований, професор кафедри геометрії та топології Львівського національного університету імені Івана Франка. Він виступив із доповіддю «Кількісні методи та інструменти дослідження політичних явищ і процесів». Експерт ініціально розказав про історію залучення математичних методів до дослідження політичних інститутів, явищ і процесів. Після цього професор перейшов до значення теорії ігор у сучасній політології, а також відтак зосередився на ігрово-теоретичних методах дослідження реальної політики. Врешті-решт, експерт зачепив проблематику індексів сили та впливовості різних політичних акторів, зокрема на національному та міжнародному рівні. У підсумку було розглянуто математичні моделі дослідження систем голосування, зокрема практики стратегічного голосування. Урешті, професор розказав про деякі геометричні аспекти голосування, зокрема про практику джеримендерингу.
Крім цього, під час воркшопів було представлено інформацію про цілі проекту, перспективи співпраці з Міжнародним Вишеградським Фондом та партнерськими інституціями з країн Вишеградської групи. За результатами воркшопів буде підготовлено збірник матеріалів або колективну монографію, які буде поширено у навчальному та науковому процесі. Одним з результатів воркшопів стало те, що його учасники не лише набули досвіду від експертів з країн Вишеградської групи й України, але й обмінялися інформацією та досвідом, який буде поширюватися у навчальних та науково-дослідних установах України та країн Вишеградської групи, та сприятиме вдосконаленню методів та інструментів політології у майбутньому.
